Амбер був завжди і завжди буде, і будь-яке інше місто буде лиш Відображенням, однією з Тіней Амбера. Я пам'ятаю тебе. Я ніколи тебе не забуду. Я думаю, в глибині душі я і не забував тебе ніколи...
Р. Желязни, "Хроніки Амбера"
На українському Поділлі, у витоках річки Рів, є старовинне місто Бар. Бачило це місто і татар, і поляків, і козаків, і гетьманів, і росіян, і королеву Бону, горіло у вогні селянських повстань, було резиденцією гетьмана Конецпольського, гетьмана Виговського та осередком Барської конфедеранції. З тих часів зберігся історичний об'єкт, який є найбільш таємничим, найбільш занедбаним та найбільш обговорюваним останнім часом - Барський замок. Можливо, хтось із таким же захопленням, як і герой Р. Желязни, згадував би Барський замок, якщо б він зберігся до наших днів...
Трохи історії
Далі коротко із Вікіпедії, щоб означити основні етапи.
Територія міста Бар була заселена з прадавніх часів. Активний розвиток краю, будівництво укріплених градів-замків почалося після завоювання Ольгердом (Битва на Синіх Водах), в результаті якого земля увійшла до складу Подільського князівства. Після розподілу Галицього князівства в 1349 р., на Барській землі, як частині Західного Поділля, почав посилюватись вплив литовських князів, а вже із 1366 р. подільські князі платили данину королю Польщі. У 1370—1386 рр. — залежність від короля Угорщини. У 1387 р. на Поділлі відновлено владу Польщі.
Перша документальна згадка про місто (під назвою «Ров») відноситься до 1401 р. Михайло Сергійович Грушевський в праці «Барське староство» пише: "… вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу…"
Однак, існує версія, що вже у 1380 році брати Коріатовичі збудували на цій території замок з подвійними дерев'яними стінами з вежами, тобто набагато раніше за першу згадку про місто.
У 1430 році, після смерті останнього представника сім'ї Коріатовичів, Ров перейшов до Королівства Польського.
Після чергових навал татар на Поділля (1453, 1 457, 1469, 1474, 1478, 1489 1490, 1494, 1498) замок постійно відновлювали. У хроніці Марцін Бєльський описав мародерства орди 1452 р., протягом якого татари захопили і зруйнували замок в Рові, захопили в полон жителів й старосту Стогнева Рея з сім'єю. Казимир Ягелончик дозволив старості Андрію Одровонжу (1456), викупити Ров з його околицями від спадкоємців Рея. Король Сигізмунд І дав (1532 р) привілей Рову і Сатанову, з усіма належними до них місцевими жителями, звільнення на 8 років від податків та інших зборів у зв'язку з спустошенням від татар.
1533 р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом. Вона викупила землі Рова і околиць, наказала будувати нову фортецю і назвала місто "Бар", на честь Барі — свого княжого володіння в Італії, в якому вона народилася. Новий замок було зведено 1538 р. на новому місці. Землі навколо замку було об'єднано у Барське староство. На місці старого замку виникло поселення Горний Бар або Чемериси.
На жаль, жодних планів чи рисунків дерев'яного замку не збереглось, тому сказане далі буде відноситись лише до "нового" Барського замку.
Кам'яний замок
У XVII сторіччі замок був уже повністю мурований. В плані квадратний, на рогах його були бастіони чи башти, які задалеко відступали від периметру мурів і висовувалися по діагоналі. Але мало що збереглося вже на початок 20 ст. Новий кам'яний замок було збудовано під керівництвом Мартіна Гербурта, який був старостою барським 1553-1570 рр., з метою укріплення південних рубежів Речі Посполитої, перекриття виходу до Чорного моря. Замок Бар став третьою за величиною (після Кам'янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої, й разом із Бердичевим Бар називали "брама польської України".
Дослідник Подільської землі Сіцінський Юхим Йосипович пише: «На місці ставу - сіножаті та городи. На краю міста - руїни замку, рештки мурів, що оточували замок. Заввишки мури 6-7 м, на висоті 5-6 м йде гзимс, а над ним бійниці. Башт до нашого часу не збереглося».
У 1636 р. у Бар переніс свою резиденцію гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський. Кам'яна фортеця будувалась у 1630-1647 рр. за проектом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. За його планами створено чотирикутну фортецю з чотирма бастіонами, 6 м у висоту.
Мабуть, найдавнішим зображенням території замку, яке можна знайти на просторах Інтернету, є рисунок польського художника Наполеона Орди, виконаний 1872—1874 рр. (матеріал із сайту https://forum.zamki-kreposti.com.ua/)
Як бачимо, із цього рисунка не зовсім зрозумліа конфігурація зовнішніх стін замку, а внутрішня територія виглядає пустою.
Цифрова реконструкція
Влітку 2019 року мене запросили до групи активістів у місті Бар, які займаються дослідженням Барського замку та прагнуть хоча б частково відтворити його на місцевості.
Для розробки тривимірної моделі Барського замку перш за все був потрібен план території. З допомогою Ігора Лозінського було отримано додаткову інформацію, якої не було у відкритих джерелах. Тепер у нас є кілька планів замку, які дещо різняться між собою.
Зліва направо: план замку 1638, 1808, 1820 років та вже показаний план Сіцінського початку 20 століття, план Л.І. Виноградської, 2008 рік.
Щоразу порції свіжої інформації спричиняли появу все нових і нових запитань. Зокрема, незрозуміло, чи були на бастіонах бартизани (сторожові пости) та як вони виглядали. На плані 1808 року вони зображені, а на новіших - ні! Чому? Те ж саме стосується наявності рову на його конфігурації. Чи був рів з боку річки, чи води підступали аж до самого замку?
Молодий дослідник історії краю Ілля Літвінчук подає наступне бачення розташування та конфігурації кам'яного замку:
Бачимо рів, вхід до замку під "ратушею", але територія пуста.
З огляду на це, наші перші візуалізації показуватимуть лише зовнішній периметр замку
Сучасний вигляд території замку зафільмовано Ігорем Лозінським навесні 2020 року.
Подані нижче твердження є нашим баченням, побудованим на припущеннях спеціалістів та на даних з історичних джерел. З огляду на обмеженість джерел та неповну інформацію, візуалізації мають довідковий характер і не претендують на історичну точність.
Отже, наближаємось!
Ось так виглядав замок у 16-18 столітті. Розташування церкви Успіння Пресвятої Богородиці вказане для орієнтування щодо ракурсів. Клікніть по зображенню, щоб побачити його у повному розмірі.
Показані картинки не дозволяють зрозуміти розташування входів та рову, оскільки ми не володіли цією інформацією на момент проектування периметру замку. Після ряду припущень та використання аналогій було змодельовано рів та входи.
Зазвичай рів з водою примикав до стін, створюючи суттєву перешкоду для нападників під час облоги. Пройти у замок можна було лише по містку, який був досить вузьким, щоб пропустити в один ряд лише 2-3 людини або 2 вершника. Для прикладу, вхід до замку у місті Барі (Італія) виглядає так (фото із сайту https://www.ilturista.info/):
Входи до замків у місті Барлетта (Італія) та у селі Підгірці (Україна) були дещо простішими:
За такими зразками ми і змоделювали рів та входи до Барського замку. Всі погоджуються, що один вхід до замку був розташований з боку сучасної вулиці Монастирської. Однак, логічно було б передбачити також вхід із боку міста.
Барський замок має особливий заокруглений північний бастіон. Його видно у правій частині зображення.
Тепер спробуємо співставити візуалізації та сучасний стан Барського замку, розклавши зображення у логічному порядку:
На цьому закінчимо ознайомлення із візуалізаціями зовнішнього периметру Барського замку. Наша наступна робота буде спрямована на вивчення та моделювання внутрішіх споруд замку.
Comments